Інсталяція Linux Debian 8 Jessie на сервер

Під час веб-розробки питання про самостійне розгортання проектів на сервері ставало дедалі актуальнішим. Це потягнуло за собою необхідність використання операційних систем на базі Linux. В цій статті я опишу те, з чого починається використання Linux на сервері — інсталяції.

Чому Debian?

Серед багатьох операційних систем на базі Linux я обрав Debian з наступних причин:

• висока стабільність. Всі пакунки ретельно проходять тестування, тому ризик після чергових оновлень поламати систему — близький нулю. Також слід додати, що Debian лежить в основі таких популярних збірок, як Ubuntu, Linux Mint, SteamOS, Knoppix і інших;
• велика популярність. Debian є одним з найпопулярніших збірок, має велику спільноту, документацію та багато готових рішень;
• найбагатший перелік репозиторіїв та пакетів. Debian має один з найкращих менеджерів пакетів APT, і більшість розробників ПЗ збирають свої програми в DEB-пакети, щоб Ви могли встановити ті чи інші програми з мінімальними зусиллями (як правило, однією командою в консолі);
• простий у використанні. Debian має мінімальний, але достатній набір програм та конфігурацій, щоб ви могли максильно швидко його налаштувати під свої потреби.

Серед мінусів можу відзначити лише один:

• застаріле ПЗ. Іншою стороною медалі високої стабільності є застарілість програм в основних репозиторіях Debian. Але це не буде проблемою, якщо розробник матиме свій репозиторій, який дозволить встановлювати останні версії своїх програм на свіжі версії Debian.

Якщо потрібно використовувати свіже ПЗ, тоді можете використовувати Ubuntu Server LTS, але пам’ятайте, що вона дуже часто оновлюється і ризик поламати систему черговим оновленням значно вищий, ніж у Debian. Щодо налаштування, то між Debian та Ubuntu є деякі відмінності.

Інсталяція

Після того як ми розібрались, яку збірку Linux будемо використовувати, можемо почати процес інсталяції.

Якщо ви працюєте з Linux вперше, тоді дам дві важливі поради:

• перш ніж щось робити на продуктовому сервері — попрактикуйте це на віртуальній машині, наприклад, VirtualBox;
• конспектуйте свої дії та їх результат — це допоможе швидко повторити те, що ви робили кілька днів тому, бо консольні команди дуже погано запа’ятовуються, якщо ви використовуєте їх раз на місяць, чи рідше.

Встановити Debian можна різними способами, але я використовую лише один — скачування невеликого образу інсталятора і інсталяцію з нього, використовуючи інтернет.

Скачуємо файл невеликого образу CD-ROM тут. Там буде перелік архітектур, на яку ви хочете встановити Debian. Здебільшого це amd64, якщо ви встановлюєете на комп’ютер зі звичайним процесором.

Інсталювати з компакт-дисків вже не круто і довго, тому скачаний образ слід закинути на USB-flash. Для цього можу порадити програмку Universal USB Installer, вона портабельна і в ній дуже легко розібратись.

Якщо ви інсталюєте Debian на віртуальну машину, тоді все простіше, бо віртуальна машина має симулятор CD-ROM, вам лише необхідно вказати шлях до ISO-файла.

На момент написання статті була остання версія Debian 8.2. Я буду використовувати VirtualBox, щоб показати скрішноти процесу інсталяції. Не забудьте також налаштувати пріоритет запуску, щоб запустити машину з CD-ROM чи флешки.

Після запуску ми побачимо меню.

Debian можна встановлювати в графічному або текстовому режимі. Швидше буде використати текстовий режим, тому обираємо Install і натискаємо Enter.

Далі слід обрати мову. Раджу використовувати English. Обираємо її і натискаємо Enter.

Для регіональних налаштувань та часового поясу оберіть країну.

Для локалізації необхідно вказати мову та кодування. Наполегливо рекомендую встановити en_US.UTF-8, це допоможе уникнути проблем, які можуть виникнути в майбутньому.

Ври виборі клавіатури оптимальним рішенням буде вказати клавіатуру American English.

Після цього інсталятор завантажить необхідні пакети та під’єднається до мережі. Якщо у вас кілька мережевих адаптерів, тоді перед цим може з’явитись меню вибору основного адаптера, а також, якщо у вас відсутній DHCP-сервер, потрібно буде налаштувати параметри мережі (IP address, netmask, gateway).

 

Тепер вводимо hostname, тобто назву машини, щоб ви могли відрізняти їх за назвою, якщо їх є кілька. Цю опцію пізніше можна буде змінити. Я введу debtest і продовжу.

Сервер також має назву домену, щоб можна було звернутись до нього за назвою. Якщо домену немає, тоді можете ввести будь-що. Я введу dev і продовжу.

Під час інсталяції Linux створює супер-користувача з іменем root, який має усі повноваження, відповідно йому необхідно вказати пароль.

Підтверджуємо пароль і продовжуємо.

Окрім супер-користувача root, буде сворений звичайний користувач. Введіть його повне ім’я, наприклад, в себе я ввів Igor Melnyk.

Також необхідно ввести ім’я користувача в системі, в моєму випадку це може бути igor. Після цього вас ще попросить встановити йому пароль та підтвердити його, аналогічно як для користувача root.

Далі ви побачите налаштування розділів диску. Найпростішим шляхом буде обрати опцію використання всього диску — use entire disk. Після цього необхідно буде обрати фізичний диск, на який ви збираєтесь встановити Debian.

Тепер ми дійшли до інструменту, що дозволяє ділити диск на розділи, вказувати точки монтування, файлові системи і т.д. Найпростішим варіантом буде встановити все в один розділ, обравши All files in one partition.

Після цього ми побачимо результат цієї конфігурації. Тут ми бачимо, що є два розділи:

• один з файловою системою ext4 та точкою монтування / (корінь файлової системи)
• інший — розділ підкачки SWAP (віртуальна пам’ять)

Обираємо Finish та підтверджуємо застосування конфігурації, після чого зміни будуть внесені на диск. Якщо на диску до цього були якісь дані, то вони будуть втрачені, тому це слід робити з великою обережністю.

Для завантаження пакетів буде встановлено репозиторій, який фізично знаходиться ближче до вашого локального місцезнаходження, тому можете обрати свою країну, це може трохи пришвидшити процес завантаження файлів.

Після вибору країни необхідно вибрати сам репозиторій. Якщо не знаєте, який обрати, тоді обирайте перший і продовжуйте. Якщо вискочить налаштування proxy, тоді просто натисніть Enter, якщо у вас прямий доступ до інтернету.

Розпочнеться процес закачки та встановлення пакетів Debian.

У процесі може запитатись дозволу збір статистики про встановлені пакети. Тут даємо відповідь на власний розсуд. Я завжди вказую No.

Потім інсталятор запропонує нам встановити базові програми. Для сервера нам необхідно вказати лише дві опції: SSH server та standard system utilities. Решту опцій слід прибрати.

Після встановлення пакетів інсталятор запропонує встановити завантажувач GRUB. Обираємо Yes.

Необхідно вказати диск, на який буде встановлено GRUB. В моєму випадку це /dev/sda.

Вітаю, істаляція завершена. Необхідно витягнути USB-flash чи компакт-диск і обрати Continue.

Після перезавантаження машини ви побачите запрошення авторизуватись, що свідчить про те, що Debian успішно встановлено і він працює.

На завершення

Як бачите, процес встановлення Debian є доволі простим, якщо не вдаватись в деталі ділення диску на розділи чи налаштування LVM. В будь-якому випадку початківцям раджу попрактикуватись і проводити експерименти на віртуальній машині.

Щоб продовжити роботу з сервером, опануйте віддалену роботу з Linux через SSH.